четвер, 20 січня 2022 р.

 Формувальне оцінювання


15 способів здійснити формувальне оцінювання на уроці

В педагогіці існує поняття формувального та підсумкового оцінювання, причому формувальне оцінювання дозволяє оцінити і скоригувати процес навчання, а підсумкове – результат навчання. Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці навчання, найчастіше, у вигляді тесту або контрольної роботи. Формувальне оцінювання здійснюється в процесі навчання, і необхідне для того, щоб з’ясувати, чи успішно учні справляються, а також визначити, як необхідно будувати процес навчання в подальшому.

Пропонуємо вам 15 способів, які дозволяють здійснити формувальне оцінювання, і які однаково добре спрацюють з учнями різної вікової категорії.

1.     Шкала.

Напишіть 3-5 тверджень, які не є ні правильними, ні помилковими, і попросіть оцінити їх за шкалою від 1 до 5, де 1 – не згоден, 5 – повністю згоден. Якщо учні працюють в парах, попросіть їх порівняти і обговорити результати.

2.     Картки.

Після вивчення нової теми роздайте учням невеликі щільні картки. Попросіть їх з одного боку написати, що вони зрозуміли (основну думку, 2-3 пропозиції), з іншого – що залишилося незрозумілим. Зберіть картки і проаналізуйте відповіді. За певних умов картки можна не підписувати.

3.     Спостереження за роботою в групах і парах.

Спостерігайте за роботою учнів в групах і парах, складіть список найпопулярніших помилок і труднощів, обговоріть їх в кінці заняття з усім класом.

4.     Самооцінювання.

Попросіть учнів самим оцінити, наскільки добре вони засвоїли матеріал. Ви можете провести усне опитування, попросити написати відповідь на спеціальних картках, або запропонувати учням оцінити свої успіхи за шкалою від 1 до 5.

5.     Вихідний квиток.

Після вивчення нового матеріалу ви задаєте кілька питань по темі, пропонуючи на вибір кілька правильних відповідей. Учні можуть відповідати за допомогою карток з номерами (піднімають картку з номером 1, якщо правильний перший варіант, картку з номером 2, якщо правильний другий варіант, і так далі). Ті, хто відповість правильно на питання, пересідають в кінець класу, і виконують наступне завдання. Ті, хто відповів неправильно, сідають ближче до вас. Після чого ви пояснюєте їм складні моменти, і знову задаєте питання. Ті, хто відповів правильно – пересідають в кінець класу. Решта пересуваються ближче до вас, і так далі, поки все не засвоять тему.

6.     Тест.

Тест можна провести як «паперовий», так і онлайн, комбінуючи питання різних типів.

7.     Сигнали руками.

Домовтеся про умовні сигнали. Наприклад, учні піднімають великі пальці вгору, якщо добре зрозуміли тему, опускають великі пальці вниз, якщо не зрозуміли, махають руками, якщо, в принципі, все зрозуміло, але залишилися невеликі питання.

 

8.     Різнокольорові картки.

В якості альтернативи сигналів руками можна використовувати різнокольорові картки. Наприклад, червона картка може означати, що учні не зрозуміли матеріал, зелена – що добре зрозуміли, жовта – що хотів би задати уточнюючі питання.

9.     Пишемо 2 хвилини.

Роздайте учням картки, задайте питання по вивченій темі, і попросіть їх протягом 2-х хвилин написати відповідь.

10.              Інтелект-карта.

Напишіть основні терміни, що відносяться до теми, що вивчається, і попросіть учнів скласти інтелект-карту, яка показує їх взаємозв’язок один з одним. Карту можна скласти як на аркуші паперу, так і в електронному вигляді, використовуючи один з численних безкоштовних онлайн-інструментів.

11.              Часті помилки.

Напишіть список частих помилок, що стосуються тієї чи іншої теми, і обговоріть їх з учнями.

12.              Блог.

Учні ведуть індивідуальні або групові блоги, в яких роблять невеликі записи, що стосуються того, що вони дізналися на занятті, що їх зацікавило, що залишилося незрозумілим, що вони хотіли б повторити або уточнити.

13.              Картки з відповідями.

Кожному учню необхідно мати набір карток з номерами, зазвичай 1,2,3,4. Ви зачитуєте питання і варіанти відповіді з номерами, учні піднімають картку з номером відповіді, яку вони вважають правильною.

14.              Перевірити один одного.

Учні працюють в парах або групах, по черзі відповідаючи на складені вчителем питання. Вчитель спостерігає за їх роботою, при необхідності виправляє і допомагає. Питання, що викликали найбільші труднощі, можна в кінці заняття ще раз обговорити з усім класом.

15.              Онлайнові вікторини, тести та анкети.

Одним із найцікавіших та найсучасніших варіантів здійснення формувального оцінювання є використання численних сервісів для проведення опитування, тестування та ігор. Серед них Triventy, Kahoot, OnlineTestPad, Plickers та багато інших.

четвер, 16 вересня 2021 р.

понеділок, 15 квітня 2019 р.

Самоосвітня діяльність майстра виробничого навчання

Самоосвіта майстра виробничого навчання являє собою самостійну пізнавальну діяльність педагога, яка спрямована на розвиток його методичної компетентності та визначається внутрішньою мотивацією, високим рівнем самоконтролю і самоорганізацією праці.
Зміст самоосвітньої діяльності майстра виробничого навчання включає науково-дослідну роботу над методичною проблемою, вивчення філософської, науково-педагогічної, навчально-методичної, психологічної літератури, участь у групових та колективних формах методичної роботи, вивчення досвіду своїх колег, теоретичну роботу і практичну апробацію власних методичних напрацювань.
Самоосвітню діяльність майстра виробничого навчання можна розглядати як сукупність декількох «само»:
самооцінка - вміння оцінювати свої можливості;
самооблік - вміння брати до уваги наявність своїх якостей;
самовизначення - вміння вибрати своє місце в методичній роботі навчального закладу, усвідомлювати свої інтереси в цій діяльності;
самоорганізація - вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми самоосвіти, планувати, організовувати робоче місце та методичну діяльність;
самореалізація - реалізація особистістю своїх методичних можливостей;
самокритичність - вміння критично оцінювати перевагу та недоліки власної методичної роботи;
самоконтроль - здатність контролювати свою методичну діяльність;
саморозвиток - результат самоосвіти.
Саме формуючи цю сукупність «само», можна передбачати свідому самоосвітню діяльність майстра виробничого навчання, яка б сприяла підвищенню рівня методичної компетентності педагога.
Результатом самоосвітньої діяльності майстра виробничого навчання може бути розробка теми дослідження, робота над власною науково-методичною проблемою, атестаційна творча робота, підготовка виступу на семінар, конференцію тощо.
Таким чином, безперервність процесу професійного самовдосконалення майстрів виробничого навчання забезпечується завдяки розробці власної програми, яка передбачає визначення близької і віддаленої перспектив. Такий підхід до організації методичної, науково-методичної діяльності формує в педагога вміння визначити перспективу свого професійного зростання й відчути у цьому стійку потребу, незалежно від ступеня вдосконалення його педагогічної майстерності.


Методична проблема у фахових виданнях


Журнал «Методист»
1. Тетяна Петряєва. Робота над індивідуальним науково-методичним проектом: тренінгові заняття для вчителів // Журнал «Методист», №11(59), листопад 2016
2. Ольга Лозінська. Розвиток і реалізація творчого потенціалу вчителя. Методичні рекомендації керівникам навчальних закладів // Журнал «Методист», №1(49), січень 2016
3. Ольга Лозінська. Основи творчої педагогічної діяльності: суть і специфіка поняття// Журнал «Методист», №1(49), січень 2016
4. Світлана Сударікова. Яким має бути педагог ХХІ століття?Роль методичних об’єднань у формуванні професійної компетентності педагогічних працівників // Журнал «Методист», №10(46), жовтень 2015
5. Олена Власенко.10 способів зробити плани реальними // Журнал «Методист», №8(44), серпень 2015
6. Михайло Рошко. Інтерактивні технології. Створюємо електронну базу даних. Новий підхід до методичного забезпечення НВП // Журнал «Методист», №5(41), травень 2015
7. Михайло Зігман. Кроки до професійної майстерності. Поради та пам’ятки для молодих педагогів і не тільки // Журнал «Методист», №4(40), квітень 2015
8. Владислав Висторонський. Професійна компетентність сучасного педагога: самоосвіта, культура, майстерність // Журнал «Методист», №3(39), березень 2015
9. Ірина Кучер. Шукати і творити. Організація навчально-методичної роботи з педагогічними кадрами // Журнал «Методист», №11(35), листопад 2014

Журнал «Профтехосвіта»
1. Любов Груник. Творчий підхід майстра виробничого навчання до проведення уроків // Журнал «Профтехосвіта», №12(96), грудень 2016
2. Наталія Несторук. Розвиток технічної творчості як індикатор якості освіти // Журнал «Профтехосвіта», №11(95), листопад 2016
3. Анжела Гула. Ознайомлюємося з кейс-методом. Педагогічний семінар з елементами тренінгу // Журнал «Профтехосвіта», №7(91), липень 2016
4. Зоя Чернова. Формування іміджу сучасного педагога. Заняття з елементами тренінгу // Журнал «Профтехосвіта», №2(86), лютий 2016
5. Світлана Мосейчук. Інновації як ресурс розвитку// Журнал «Профтехосвіта», №1(85), січень 2016
6. Світлана Трембовецька. Електронне порт фоліо педагога – ефективний інструмент фахового вдосконалення // Журнал «Профтехосвіта», №10(82), жовтень 2015
7. Тетяна Чернявська. Вернісаж педагогічних ідей // Журнал «Профтехосвіта», №9(81), вересень 2015
8. Наталія Борисюк. Програмні засоби навчання, призначені для учнів за професіями «Кухар», «Кондитер» // Журнал «Профтехосвіта», №8(80), серпень 2015
9. Євеліна Царьова. Нестандартні форми навчання висококваліфікованих робітничих кадрів // Журнал «Профтехосвіта», №8(80), серпень 2015
10. Юрій Кабанець. Перспективний педагогічний досвід // Журнал «Профтехосвіта», №6(78), червень 2015
11. Галина Лилак. Модульно-компетентнісний підхід у підготовці майбутніх офіціантів // Журнал «Профтехосвіта», №12(72), грудень 2014
12. Олена Гришаєва. Проведення предметних тижнів у ПТНЗ // Журнал «Профтехосвіта», №9(69), вересень 2014
13. Лариса Морозова. Як зробити традиційний урок цікавим та ефективним // Журнал «Профтехосвіта», №10(58), жовтень 2013
14. Людмила Рубіна. Майстер-класи як одна з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників // Журнал «Профтехосвіта», №8(56), серпень 2013
15. Тетяна Лавренко. Від творчого викладача – до творчого учня// Журнал «Профтехосвіта», №6(54), червень 2013
16. Валентина Ткаченко. Педагог – це поклик душі // Журнал «Профтехосвіта», №5(53), травень 2013
17. Володимир Богданов. Розробка і застосування електронних засобів навчання. Технологічні та психологічні особливості // Журнал «Профтехосвіта», №5(53), травень 2013
18. Олександра Шорохова. Організація on-line освіти на основі платформи WIZIQ // Журнал «Профтехосвіта», №(51), березень 2013
19. Володимир Мельничук. Управління розвитком творчого потенціалу педагогічного колективу вищого професійного училища // Журнал «Профтехосвіта», №11(47), листопад 2012
20. Василь Луканинець. Стимулювання творчої активності педагогічних працівників та учнів ПТНЗ у процесі професійного навчання // Журнал «Профтехосвіта», №11(47), листопад 2012
21. Наталія Теслюк. Методична робота: орієнтація на творчість // Журнал «Профтехосвіта», №7(43), липень 2012
22. Олеся Стахів. Самоосвітня діяльність педагога // Журнал «Профтехосвіта», №(37), січень  2012

Новітня техніка презентації - "Скрайбінг"



Зовсім недавно в нашу лексику потрапили нові іноземні слова: "скрайбінг", "скрайбер", "скрайб". Що це? Нові технології? Чи перейменування давно відомих понять? Спробуємо розібратися, що до чого.
Давно відомо, що 80% інформації людина сприймає візуально. Усна розповідь "з картинками" запам'ятовується набагато краще, ніж звичайна лекція. Напевно тому при проведенні різних заходів стало можливим використання різноманітних презентацій у форматі Power Point. Але все тече – все змінюється. Ось уже й Power Point набрид, і захотілося чогось "новенького-свіженького". Так в наше життя прийшов скрайбінг, запозичений з бізнес-середовища.
Скрайбінг – новітня техніка презентації (від англійського "scribe" – накидати ескізи або малюнки); мова людини, що виступає, ілюструється "на льоту" малюнками фломастером на білій дошці (або аркуші паперу); виходить ніби "ефект паралельного слідування", коли ми й чуємо і бачимо приблизно одне і те ж, при цьому графічний ряд фіксується на ключових моментах.
Фахівця в даній області прийнято називати скрайбером, а презентацію, яку він створює – скрайб.
Скрайбінг буває "ручний" і "комп'ютерний". Ручний – класичний: голос за кадром розповідає, а рука в кадрі малює зображення, що ілюструє усну розповідь. У такому скрайбінгі використовуються, як правило, аркуші паперу або презентаційна дошка, кольорові олівці, маркери, фломастери, пензлі і фарби, а також елементи аплікації. По-своєму унікальний скрайбінг можна створити навіть за допомогою малюнків на піску.

Комп'ютерний скрайбінг набагато простіший. Не потрібно озброюватися відеокамерою, штативом, освоювати ремесло монтажера і диктора. Такий скрайбінг можна створити за допомогою сервісу PowToon і програми VideoScribe.
Тематика скрайб-презентацій абсолютно різноманітна: це бізнес-ролики, відео на соціальні теми, рекламні відеосюжети, повідомлення по темі (заміна Power Point), розповіді про книги, самопрезентації та інше.
Велика частина скрайб-презентацій створена на теми шкільної програми: це відеосюжети з історії, правознавства, етнографії, психології, англійської мови. За допомогою скрайбінга можна "екранізувати" казки, вірші, загадки.
Тривалість відеосюжетів залежить від задумки авторів і коливається від 45 секунд до 10 хвилин. Тут як в психології: діє правило "7-плюс-мінус-два". Найкраща тривалість скрайб-презентації – від 5 до 9 хвилин. Скрайбінг можна використовувати на будь-якому уроці і по будь-якій темі. Підійде він для пояснення нового матеріалу і перевірки засвоєного, може бути використаний як засіб узагальнення вивченого, як домашнє завдання, як "мозковий штурм" і рефлексія на уроці. Найбільш перспективно використання скрайб-презентацій в проектній діяльності. Таким чином, практично будь-яке творче завдання може бути представлено у вигляді скрайбінга: починаючи вітальною листівкою і закінчуючи мультфільмом.
НАВІЩО?
Головне в понятті скрайбінга – візуалізації інформації. Завдання скрайб-презентації – донести інформацію, зробити її привабливою для слухача і глядача, допомогти краще її запам'ятати і засвоїти.
Зразок профорієнтаційного відеоролика, створеного за допомогою програмиVideoScribe