Самоосвітня діяльність

Самоосвіта, самовдосконалення і самореалізація – невід’ємна складова системи розвитку професійної компетентності педпрацівника

«Вчити самого себе» - девіз кожної особистості, але найактуальнішим він стає для педагогів, бо внаслідок їхньої наближеності до молодого покоління здійснюється безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Особистісно орієнтована самоосвіта педагога забезпечує підвищення педагогічної майстерності, а в результаті - безперервний саморозвиток особистості самого педагога і його вплив на розвиток особистості учня.

Формування особистості творця нового інформаційного суспільства, компетентного, здатного до дії, прийняття самостійних рішень, самореалізації та навчання впродовж життя – потреба сучасного етапу суспільного розвитку. Це одне із основних завдань реформування традиційної системи освіти, яка розбудовується у напрямку пошуку технологій розкриття резервів творчого потенціалу учнів, їх самореалізації у творчій діяльності.

Професійне самовдосконалення як специфічний вид професійної діяльності - невід’ємна складова моделі розвитку ключових компетентностей педпрацівників у післядипломній освіті.

Великий педагог А. Макаренко зауважував, що оволодіти педагогічною майстерністю може кожний педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Аналіз світових тенденцій у галузі педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя.

Зважаючи на вищевказане, самоосвіта, самовдосконалення і самореалізація є невід’ємною складовою системи розвитку професійної компетентності кожного педпрацівника.

Важливою рисою самоосвіти вчителя є те, що результатом його роботи виступає не лише власне самовдосконалення в особистісному й професійному плані, а й розвиток учнів. Учитель повинен досягти успіху, щоб його досягли учні.

Самоосвітню діяльність вчителя можна розглядати як сукупність декількох «само-»:

- самооцінка - вміння оцінювати свої можливості;

- самооблік - вміння брати до уваги наявність своїх якостей;

- самовизначення - вміння вибрати своє місце в житті, суспільстві, усвідомлювати свої інтереси;

- самоорганізація - вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми самоосвіти, планувати, організовувати робоче місце та діяльність;

- самореалізація - реалізація особистістю своїх можливостей;

- самокритичність - вміння критично оцінювати перевагу та недоліки власної роботи;

- самоконтроль - здатність контролювати свою діяльність;

- саморозвиток - результат самоосвіти.

Технологія організації самоосвіти вчителя складається з п’яти етапів.

Перший етап – установчий. Передбачає створення певного настрою до самоосвітньої роботи; вибір мети роботи, враховуючи науково-методичну тему (проблему) навчального закладу; формування особистої індивідуальної теми, осмислення послідовності своїх дій.    

     Як спланувати свою роботу в міжатестаційний період? З чого почати? Як правильно підібрати методичну проблему? Ці питання хвилюють кожного педагога від атестації до атестації.

Тож з чого почати?

З вибору методичної теми (проблеми).

Методична проблема повинна бути пов’язана з методичною проблемою навчального закладу, методичної комісії, членом якої є педагогічний працівник.

Робота над обраною проблемою допомагає вчителю знайти свій індивідуальний професійний почерк, поглибити теоретичні знання та практичні навички, стимулює творчий розвиток особистості  педагога.

Типові помилки викладачів при формуванні методичних тем:

 1. «Використання інноваційних технологій» (не вказано назву предмета; абстрактність теми);

 2. «Забезпечення освітніх потреб і реалізація нахилів учнів шляхом впровадження допрофільного, профільного навчання та профорієнтаційної роботи в умовах сільської школи» (громіздка; невідповідність суті навчання);

3. «Шляхи підвищення дидактичної компетентності педагога» (відсутній учень та дія);  

4. «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження нових технологій на засадах компетентнісного підходу в умовах навчання» (тавтологічність);

5. Неможливість викладачем назвати тему;

6. «Інновації при викладанні хімії, біології» (абстрактність та помилковість);

7. «Особистісно-орієнтований підхід до розвитку виховання і навчання учнів через впровадження нових освітніх технологій»; «Науково-методичний супровід в навчально-виховному процесі, що покращує всебічний розвиток учнів»; «Особистісно-орієнтований урок, інтерактивні форми і методи роботи як засіб розвитку індивідуальності учня»; «Розвиток мережної взаємодії між об'єктами навчання» (набір фраз).

Орієнтовний перелік методичних тем для самоосвітньої діяльності педпрацівника

1.       Створення проблемних ситуацій на уроках виробничого навчання як спосіб активізації діяльності учнів з професії «Слюсар з ремонту автомобілів»

2.       Забезпечення умов для творчого навчання учнів шляхом впровадження інноваційних виробничих технологій з професії «Кондитер»

3.       Планування уроків виробничого навчання з використанням ІКТ з професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин і устаткування»

4.       Застосування інтерактивних технологій навчання на уроках спецтехнології з професії «Кухар»

5.       Використання методу проектів на уроках історії та в краєзнавчій роботі з учнями.

6.       Реалізація взаємозв'язку уроків математики з предметами загальнотехнічного циклу, спеціальними предметами та виробничим навчанням.

7.       Творче використання потенціалу обдарованих учнів на уроках української літератури  та в позаурочній роботі з предмета.

8.        Формування мовленнєво-комунікативних умінь учнів у процесі вивчення української мови.

9.        Проектні технології на уроках географії та їх спрямованість на самовираження учня.

10.  Впровадження засад дослідницької діяльності учнів на уроках історії і в позаурочний час.

11.  Робота з різними джерелами інформації як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мови.

12.  Формування вмінь самостійної роботи учнів у процесі виробничого навчання.

13.  Розвиток пізнавального інтересу учнів, творчого продуктивного мислення з використанням елементів інтерактивного навчання на уроках світової літератури.

14.   Вироблення життєвих цінностей учнів шляхом використання інтерактивних технологій на уроках правознавства.

15.  Активізація уваги і мислення учнів в процесі проблемного навчання на уроках хімії.

16.  Використання проблемних технологій навчання з метою активізації та інтенсифікації діяльності учнів на уроках виробничого навчання.

17.  Розвиток розумових здібностей, аналітичного і логічного мислення учнів під час розв’язування проблемних ситуацій на уроках виробничого навчання.

18.  Формування творчого потенціалу учнів - майбутніх фахівців сфери обслуговування шляхом використання сучасних технологій навчання.

19.  Використання опорних конспектів на уроках виробничого навчання з професії «Слюсар з ремонту автомобілів»

20.  Планування уроків виробничого навчання з використанням ігрових технологій навчання.

21.  Розвиток продуктивної діяльності учнів під час проведення інтегрованих уроків з хімії та біології.

22.  Розвиток логічного мислення та оперативної пам’яті учнів під час розв’язування завдань на прогонозування дорожньо-транспортної ситуації з професії «Водій автотранспортних засобів (категорія С)»

Другий етап – навчаючий, під час якого педагог знайомиться з психолого-педагогічною та методичною літературою з обраної проблеми освіти.

Третій етап - практичний, під час якого відбувається нагромадження педагогічних фактів, їх добір та аналіз, перевірка нових методів роботи, практична педагогічна діяльність продовжує супроводжуватись вивченням літератури.

Четвертий етап - теоретичне осмислення, аналіз і узагальнення нагромадження педагогічних фактів. На даному етапі здійснюється колективне обговорення прочитаної педагогічної літератури; організовуються творчі звіти про хід самоосвіти на засіданнях методичних об’єднань; відвідування з наступним обговоренням відкритих уроків з обраної проблеми та інші колективні форми роботи.

П’ятий етап - підсумково-контрольний, під час якого педагог має підбити підсумки своєї самоосвітньої роботи, узагальнити спостереження, оформити результати, при цьому головним виступає опис проведеної роботи й установлених фактів, їх аналіз, теоретичне обґрунтування результатів, формулювання загальних висновків та визначення перспектив у роботі .

Самоосвіта педагога буде продуктивною за наступних умов:

-           у процесі самоосвіти реалізується потреба особистості у власному розвитку;

-           педагог уміє визначити свої сильні та слабкі сторони, володіє способами самопізнання та самоаналізу, є відкритим до змін;

-           педагог володіє розвинутою здатністю до рефлексії (діяльності особистості, що спрямована на усвідомлення власних дій, почуттів, аналіз цієї діяльності та формулювання висновків);

-           програма професійного саморозвитку, самоосвіти містить у собі можливості дослідницької, пошукової, творчої діяльності;

-           педагог є готовим до творчості;

-           існує зв’язок особистісного та професійного розвитку і саморозвитку.

Результатом самоосвітньої діяльності педагогічних працівників можуть бути:

-     результати ЗНО випускників із цього предмета;

-  результативність участі учнів у олімпіадах , виставках, оглядах, фестивалях та  конкурсах;

-   будь – які форми пропаганди та поширення досвіду роботи педагога: публікації в  періодичних виданнях, виступи та творчі звіти на педагогічних радах, семінарах на засіданнях методичних комісій, науково - практичних конференціях та педагогічних читаннях;

-   підготовка навчально - методичних та методичних рекомендацій, посібників, випуск  збірок, альманахів;

-    підготовка рефератів для курсової перепідготовки.

            Підсумком роботи стає творчий звіт педагога – форма методичної роботи, спрямована на розвиток ініціативи педагога, узагальнення і поширення його досвіду, зростання авторитету.

Індивідуальну роботу над науково-методичною темою (проблемою) доцільно оформляти в письмовому вигляді та на електронному носії, наприклад, у вигляді портфоліо, за структурою:

 1. Обґрунтування доцільності вибору індивідуальної теми (проблеми), виходячи з науково-методичної теми (проблеми) ПТНЗ.

 2. Короткий аналіз літератури з даної теми.

 3. Опис особистого досвіду в рамках обраної теми.

 4. Вплив роботи над темою на наслідки і результати особистої педагогічної діяльності з конкретного предмету (дисципліни тощо).